оженити

оженити
ОЖЕН|ИТИ (11), , -ИТЬ гл. Женить:

Гн҃ъ аще не оженить раба своего… вѣдыи ˫ако блудъ творить. да ѿлучитьсѧ. (μὴ ζευγνὺς δοῦλον) КР 1284, 50г; Всеволодъ ѡжени с҃на своѥго Ст҃осл(а)ва. Василковною Полотскаго кнѧзѧ. ЛЛ 1377, 103 об. (1143); Тое же зимы ѡжени Гюрги с҃на своѥго Глѣба в Руси. Изѧславною Дв҃двча. Тое же зимы ѡжениша Новгородци Мстислава Гюргевича. и по˫аша за нь Петровну Михалковича. Там же, 116 (1155); Кнѧзь Кыевьскыи Ст҃ославъ Всеволодичь ѡжени. •в҃• с҃на. за Глѣба по˫а. Рюриковнѹ. а за Мьстислава ˫Асыню… бы(с) же бракъ великъ. ЛИ ок. 1425, 219 (1182).


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "оженити" в других словарях:

  • оженити — оженю/, оже/ниш, док., перех., на кому і без додатка. З єднати шлюбом чоловіка з жінкою …   Український тлумачний словник

  • оженити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ожененьѥ — ОЖЕНЕНЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Действие по гл. оженити: и прошю токмо ѿ тебе по ожененьи въздержатисѧ. егда е(с) постъ и мл҃тва. (ἐν τῷ γομῳ) ГБ к. XIV, 32г …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • оженений — а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до оженити …   Український тлумачний словник

  • оженіння — я, с. Дія за знач. оженити і оженитися …   Український тлумачний словник

  • поженити — женю/, же/ниш, док., перех. 1) Док. до женити. 2) Оженити всіх чи багатьох …   Український тлумачний словник

  • пооженювати — юю, юєш, док., перех. Оженити багатьох. Пооженювати синів …   Український тлумачний словник

  • придибашка — дрібна пригода [IV] Придибашки в поясненнях «дрібна пригода» (487). Насправді ж це «дурниці», як вказує контекст: «Прошу мені не забирати часу подібними придибашками!» (424). Словник Желехівського (II, 744) тлумачить придибашку нім. Vorwand… …   Толковый украинский словарь

  • одружити — одружувати (з ким, на кому й без додатка з єднати шлюбом чоловіка з жінкою), поєднати, поєднувати (кого з ким), спарувати, пристроїти, пристроювати, о(б)крутити, о(б)кручувати; оженити, поженити (парубка, чоловіка); видати, видавати (дівчину,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»